1. До-період Цинь: вишивки цього періоду в основному містили такі візерунки, як хмари та грози, що характеризуються простими лініями та яскравими кольорами. Вишивка також почала з’являтися в одязі, домашній обстановці та інших сферах, ставши ключовим декоративним прийомом.
2. Династії Хань і Тан: цей період ознаменував золотий вік вишивки з безпрецедентним процвітанням. У вишивках цього періоду переважно були такі теми, як квіти, птахи, фігури, пейзажі, плавні лінії та насичені кольори. Вишивка також почала з’являтися у таких важливих місцях, як палаци та храми, ставши формою мистецтва, що символізує владу та статус.
3. Династії Сун, Юань, Мін і Цін: вишивка цього періоду, успадковуючи традиції, приділяла більшу увагу інноваціям і розвитку. Виникли численні школи вишивки, кожна зі своїми унікальними характеристиками, наприклад, вишивка Сучжоу, вишивка Сичуань, вишивка Хунань і вишивка Гуандун. Ці школи досягли не лише прориву в техніці, але й значних інновацій у тематиці та стилі.
4. Сучасний період: вишивка цього періоду поєднувала сучасні естетичні концепції та техніки з традиційними техніками. Тоді ж вишивка почала виходити за кордон і стала видом мистецтва з міжнародним впливом.
